Словник української мови в 11 томах

канонерка

КАНОНЕРКА, и, ж. Невелике військове судно, що має броню й гармати середнього калібру.

[Крим:] Грек зразу виручав, один тільки раз, видно, погано підмастив, і нас канонерка потопила в турецьких водах (Корн., II, , );

Згодом канонерки перенесли вогонь далі, і Головатий з Кущівським куренем [козаків] кинувся в пролом (Добр., Очак. розмир, , ).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. канонерка — каноне́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. канонерка — -и, ж. Невелике військове судно, що має броню й гармати середнього калібру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канонерка — каноне́рка (франц. canonniere, від canon – гармата) бойовий артилерійський надводний корабель, призначений для ведення бойових дій у прибережних районах моря, на мілководді і на річках. Інша назва – канонерський човен.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. канонерка — Невел. корабель, озброєний гарматами або ракетами середнього калібру для патрулювання і бойових дій у прибережних водах або на вел. ріках.  Універсальний словник-енциклопедія