кантик

КА́НТИК, а, ч. Зменш. до кант¹ 1.

На ньому лише трусики, облямовані червоними та блакитними кантиками (Ткач, Арена, 1960, 173).

Значення в інших словниках

1. кантик — ка́нтик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кантик — див. облямівка  Словник синонімів Вусика
3. кантик — -а, ч. Зменш. до кант I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови