кантик

КА́НТИК, а, ч. Зменш. до кант¹ 1.

На ньому лише трусики, облямовані червоними та блакитними кантиками (Ткач, Арена, 1960, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кантик — ка́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кантик — див. облямівка Словник синонімів Вусика
  3. кантик — -а, ч. Зменш. до кант I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови