каністра

КАНІ́СТРА, и, ж. Металевий або синтетичний (переважно чотирикутний) бак із герметичною кришкою для різних рідин (бензину, гасу тощо).

Він з каністрою в руці чвалає до Нафтозбуту по пальне (Ю. Янов., II, 1954, 180);

— В кузові лежали дві каністри бензину, вилила я їх у бак і помчала (Коп., Земля.., 1957, 189).

Значення в інших словниках

1. каністра — кані́стра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каністра — -и, ж. Металевий або синтетичний (перев. чотирикутний) бак із герметичною кришкою для різних рідин (бензину, гасу тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каністра — (-и) ж., мол. Голова.  Словник жарґонної лексики української мови
4. каністра — кані́стра (англ. canister, нім. Kanister, від грец. κάνιστρον – кошик з тростини) бак з герметичною кришкою для різних рідин (бензину, мастила тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука