капрал

КАПРА́Л, а, ч. Із середини XVII до середини XIX ст.— військове звання молодшого командного складу в російській армії та в арміях деяких інших країн, а також особа, що мала це звання.

Офіцер, покликавши до себе двох капралів, задзвонив до брами (Фр., VI, 1951, 349);

Біля вагона стояло кілька жовнірів, слухаючи наказ капрала (Досв., Вибр., 1959, 180).

Значення в інших словниках

1. капрал — капра́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. капрал — -а, ч. У російській армії від середини 17 до середини 19 ст. та в арміях деяких інших країн – військове звання молодшого командного складу, а також особа, яка має це звання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. капрал — капра́л (франц. caporal) військове звання молодшого командного складу в деяких іноземних арміях (у США, Великобританії, Франції, Італії та ін.). З 17 ст. до 1-ї половини 19 ст. існувало в російській армії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. капрал — Капра́л, -ла; -ра́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)