капризувати
КАПРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вередувати, бути капризним; каверзувати, комизитися.
— Гризти та капризувати нерви не заважають [баронесі] (Л. Укр., III, 1952, 523);
Днів зо три не можна було дати ради дитині. Капризувала, плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас., II, 1959, 215);
*Образно. Втомлюються, виходять з ладу машини, псуються, капризують (Загреб., Спека, 1961, 135).
Словник української мови (СУМ-11)