1. Словник української мови в 11 томах

капризувати

КАПРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вередувати, бути капризним; каверзувати, комизитися.

— Гризти та капризувати нерви не заважають [баронесі] (Л. Укр., III, 1952, 523);

Днів зо три не можна було дати ради дитині. Капризувала, плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас., II, 1959, 215);

*Образно. Втомлюються, виходять з ладу машини, псуються, капризують (Загреб., Спека, 1961, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капризувати — правильніше: вередувати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. капризувати — капризува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. капризувати — див. вередувати Словник синонімів Вусика
  4. капризувати — -ую, -уєш, недок. Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. капризувати — Вередувати, завередувати, звередувати, повередувати, провередувати, витребенькувати, звитребенькувати, звитребенькати, навитребенькувати, навитребенькати, понавитребенькувати, повитребенькувати, повитребенькати, ґедзатися, загедзатися, вигедзуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. капризувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови