капризувати
капризува́ти
-ую, -уєш, недок.
Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капризувати — правильніше: вередувати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- капризувати — капризува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- капризувати — див. вередувати Словник синонімів Вусика
- капризувати — Вередувати, завередувати, звередувати, повередувати, провередувати, витребенькувати, звитребенькувати, звитребенькати, навитребенькувати, навитребенькати, понавитребенькувати, повитребенькувати, повитребенькати, ґедзатися, загедзатися, вигедзуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- капризувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- капризувати — КАПРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вередувати, бути капризним; каверзувати, комизитися. — Гризти та капризувати нерви не заважають [баронесі] (Л. Укр., III, 1952, 523); Днів зо три не можна було дати ради дитині. Словник української мови в 11 томах