1. Словник української мови в 11 томах

капризуля

КАПРИЗУ́ЛЯ, і, ч. і ж., розм. Те саме, що капризу́н і капризу́ха; вередун, вередунка, комиза.

Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами та бичуватися з гемонською капризулею (Вол., Місячне срібло, 1961, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капризуля — капризу́ля іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. капризуля — див. вередливий Словник синонімів Вусика
  3. капризуля — -і, ч. і ж., розм. Те саме, що капризун і капризуха; вередун, вередунка, комиза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капризуля — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Словник синонімів української мови