каптан
КАПТА́Н, а́, ч. Старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка.
Верхнім одягом [запорізького козацтва] служив червоний каптан з гудзиками, підперезаний широким поясом (Нариси з іст. укр.. мистецтва, 1969, 19);
— А тоді… було ходить-походжає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки (Н.-Лев., І, 1956, 57);
Кричить якийсь дядько в дивному червоному каптані, певне, панський гайдук (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 119).
Словник української мови (СУМ-11)