каптанець

КАПТАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., заст. Зменш. до капта́н.

*У порівн. А на йому Свитина [коротка]; Неначе той німецький каптанець! (Гл., Вибр., 1951, 32).

Значення в інших словниках

1. каптанець — каптане́ць іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. каптанець — -нця, ч., заст. Зменш. до каптан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каптанець — Каптан, -на́ м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. н. п. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок... у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 138. ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик.  Словник української мови Грінченка