капусник
КАПУ́СНИК, а, ч.
1. Город, поле, де посаджена капуста.
По капусниках бігають діти і солодкі їдять качани (Сос., І, 1957, 205).
2. Гусінь капусниці.
Словник української мови (СУМ-11)КАПУ́СНИК, а, ч.
1. Город, поле, де посаджена капуста.
По капусниках бігають діти і солодкі їдять качани (Сос., І, 1957, 205).
2. Гусінь капусниці.
Словник української мови (СУМ-11)