каптурок
КАПТУ́РОК, рка, ч. Зменш. до ка́пту́р 1, 3.
Мав [батько] на руках рукавиці від тернів, а зверху козиний На голові мав каптурок (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 401).
Словник української мови (СУМ-11)КАПТУ́РОК, рка, ч. Зменш. до ка́пту́р 1, 3.
Мав [батько] на руках рукавиці від тернів, а зверху козиний На голові мав каптурок (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 401).
Словник української мови (СУМ-11)