1. Словник української мови в 11 томах

каптурок

КАПТУ́РОК, рка, ч. Зменш. до ка́пту́р 1, 3.

Мав [батько] на руках рукавиці від тернів, а зверху козиний На голові мав каптурок (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каптурок — капту́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каптурок — -рка, ч. Зменш. до каптур 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каптурок — капту́рок → каптурик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. каптурок — Капту́рок, -рка м. ум. отъ каптур. Словник української мови Грінченка