каптур
КА́ПТУ́Р, ка́птура́, ч.
1. Те саме, що відло́га.
Дядько Яким був у довгому чорному кобеняку з каптуром, нап’ятим на голову (Юхвід, Оля, 1959, 139);
— Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба,— промимрив він, напаяв на голову каптура й пішов (Чаб., Катюша, 1960, 112).
2. Те саме, що клобу́к.
Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку, ..вибіг на вулицю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 383).
3. Старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутим кольоровою тканиною.
Накладають [на голову молодій] каптур, як у других серпанок чи очіпок (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каптур — Каптур: — капюшон у католицьких ченців [II,XI,XII] — кобка, капюшон [3] — крилошанська відзнака [XI] Словник з творів Івана Франка
- каптур — ка́пту́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каптур — Відлога, капюшон, д. коба, кобка; (чернечий) зап. клобук. Словник синонімів Караванського
- каптур — Те саме, що кукіль 1 Словник церковно-обрядової термінології
- каптур — каптура, ч. 1》 Те саме, що відлога. 2》 Те саме, що клобук. 3》 Старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутим кольоровою тканиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каптур — ка́птур 1. → капуза 1 2. шапка, головний убір (ср, ст)||каптурик Лексикон львівський: поважно і на жарт
- каптур — Клобук, головний убір ченців Словник застарілих та маловживаних слів
- каптур — ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Словник синонімів української мови
- каптур — Ка́пту́р, -ра́; ка́птури і -рі́, ка́птурі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)