капітал
КАПІТА́Л, у, ч.
1. Вартість, що дає її власникові-капіталістові додаткову вартість унаслідок визиску робочої сили найманих робітників.
Умовою існування капіталу є наймана праця (Комун. маніф., 1947, 26);
Оскільки процес виробництва є в той же час процес споживання робочої сили капіталістом, то продукт робітника невпинно перетворюється не тільки в товар, але й у капітал.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 570);
В умовах капіталізму гроші перетворюються на капітал і служать знаряддям експлуатації трудящих (Наука.., З, 1961, 8);
Промисловий капітал; Фінансовий капітал.
∆ Змі́нний капіта́л див. змі́нний;
Основни́й капіта́л див. основни́й;
Пості́йний капіта́л див. пості́йний.
2. рідко. Те саме, що капіталі́зм.
На жовтому Сході народи встають, скидають ярмо капіталу (Сос., І, 1957, 144);
— А що таке рабство капіталу, по собі добре знаю, бо в минулому батрачка я, таврійська заробітчанка (Гончар, Таврія.., 1957, 478);
// збірн. Капіталісти як клас, що експлуатує.
Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38).
3. розм. Значна сума грошей.
— Банк не дасть вам таких процентів,— сказав Копронідос,— спробуйте на рік, а не сподобається вам, я верну вам капітал з процентами (Н.-Лев., III, 1956, 381);
Капітали, які він пускав у оборот, робилися чимраз більші (Фр., VIII, 1952, 394);
Звідки взяти капітал на побудову санатерію, Аркадій поки що не думав (Вільде, Сестри.., 1958, 40);
// Багатство, майно.
В капіталістичних державах шанують над усе людей, які зуміли нажити капітал (Панч, В дорозі, 1959, 256);
— Золото при всякій власті — капітал (Стельмах, II, 1962, 124).
◊ Ме́ртвий капіта́л див. ме́ртвий.
4. перен. Багатство, цінність, надбання.
Люди — найцінніший капітал радянського суспільства (Рад. Укр., 17.XI 1949, 3).
Словник української мови (СУМ-11)