Словник української мови в 11 томах

капітулянт

КАПІТУЛЯ́НТ, а, ч. Той, хто капітулює, по-зрадницькому відмовляється від участі в боротьбі, відступає перед труднощами.

Прочувши, що капітулянт Косінський знову повертається на Низ, та ще й не сам один, а з товариством, ..Вишневецький підняв у Черкасах свої збройні сили (Ле, Наливайко, 1957, 113);

У гострій боротьбі проти маловірів і капітулянтів.. вона [партія] відстояла ленінський план побудови соціалізму в нашій країні (Ком. Укр., 11, 1966, 49).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. капітулянт — капітуля́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. капітулянт — -а, ч. Той, хто капітулює, по-зрадницькому відмовляється від участі в боротьбі, відступає перед труднощами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капітулянт — Духовий раб, безхребетник, вислуговець, запроданець, зрадник, зрадця, зрадянець, лакуза, малорос, малоукраїнець, москволюб, пахолок, перекидько, перекинчик, підлота, покорник, попихач, поразкевич, потакайло, потурнак, пристосованець, прислужник...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. капітулянт — капітуля́нт [від лат. capitulans (capitulantis)] схильний до капітуляції, той, що відступає перед труднощами, не здатний сміливо й твердо переборювати перешкоди на шляху до мети.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. капітулянт — рос. капитулянт схильний до капітуляції, не здатний здолати перешкоди на шляху до мети.  Eкономічна енциклопедія