карабінка
КАРАБІ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що карабі́н.
Зелений шум пливе над ними неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (Сос., II, 1958, 411);
Давно, давно минули ті часи, коли він стріляв по ворогові навгадки, не цілячись, висунувши саму карабінку на бруствер (Гончар, І, 1954, 139).
Словник української мови (СУМ-11)