карабінний
КАРАБІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до карабі́н.
Стратіон прийняв нас за ворожих вершників, інакше б не був такий обережний, не тримався б од нас на відстані карабінного пострілу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 23).
Словник української мови (СУМ-11)