каркнути

КА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ка́ркати.

Вчепившись лапами в їжака, крук каркнув сердито (Коп., Як вони.., 1961, 29).

Значення в інших словниках

1. каркнути — ка́ркнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. каркнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. каркнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до каркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каркнути — КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В.  Словник синонімів української мови