карлуватий

КАРЛУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що карликува́тий.

Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп.., оброслий папороттю та карлуватими берізками (Фр., VI, 1951, 29).

Значення в інших словниках

1. карлуватий — див. низький  Словник синонімів Вусика
2. карлуватий — -а, -е, розм. Те саме, що карликуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карлуватий — Карлува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. карлуватий — Карлуватий, -а, -е Приземистый.  Словник української мови Грінченка