карлючкуватий
КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму гачка; загнутий, гачкуватий.
Ніс довгий та карлючкуватий і на кінці загострений, ніби шпилька (Кв.-Осн., II, 1956, 232);
Гроші сипалися зливою, карлючкуватий палець митаря ледве встигав перелічувати тих, що йшли повз нього (Тулуб, Людолови, І, 1957, 182).
Словник української мови (СУМ-11)