кармазин
КАРМАЗИ́Н, у, ч.
1. Старовинне дороге темно-червоне сукно.
Привезли кармазину, ..ото зараз пошили нам запорозькі жупани (Стор., І, 1957, 191);
Люди перемовлялися між собою та більше дивилися на широкий поміст, вкритий червоним кармазином (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 13);
// Одяг із цього сукна.
На вусах, на червоних кармазинах бігають ярі іскряні червоні бліки [полиски] (Н.-Лев., III, 1956, 309);
За безцінь переходили до його рук і коштовні кармазини, і шаблі з золотими держаками, і килими (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39);
*У порівн. Олена.. почервоніла, як кармазин (Кв.-Осн., II, 1956, 197);
Христя скрикнула, ухопившись за щоку, що зразу, наче кармазин, у неї загорілася (Мирний, III, 1954, 253).
2. заст. Той, хто носив одяг із цієї дорогої тканини.
Козаки дражнять було міщан личаками, а міщане [міщани] дражнили козаків кармазинами (П. Куліш, Вибр., 1969, 70);
Сподобався їм і Кривоніс, зразу видно була, що не так, як кармазини, ота пихата козацька старшина, собою лише журиться, а він і людською долею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 35).
3. перен. Густо-червоний колір (про рум’янець і т. ін.); багрянець.
◊ Залива́тися (зали́тися, залля́тися) карма́зи́ном див. залива́тися.
Словник української мови (СУМ-11)