карнавочний

КАРНА́ВОЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що карна́вковий.

Карнавочні гроші збирав кухар і купував [продукти] на базарі на завтрашній обід (Стор., І, 1957, 257).

Значення в інших словниках

1. карнавочний — карна́вочний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. карнавочний — Карнавочний, -а, -е Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих. Васильков. у.  Словник української мови Грінченка