карнавочний
КАРНА́ВОЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що карна́вковий.
Карнавочні гроші збирав кухар і купував [продукти] на базарі на завтрашній обід (Стор., І, 1957, 257).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карнавочний — карна́вочний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- карнавочний — Карнавочний, -а, -е Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих. Васильков. у. Словник української мови Грінченка