карнавухий

КАРНАВУ́ХИЙ, а, е, розм. З відрізаними або короткими вухами.

Карнавухий хлопець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карнавухий — -а, -е, розм. З відрізаними або короткими вухами. Карнавухий хлопець. Великий тлумачний словник сучасної мови