карнавухий

карнаву́хий

-а, -е, розм.

З відрізаними або короткими вухами. Карнавухий хлопець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карнавухий — КАРНАВУ́ХИЙ, а, е, розм. З відрізаними або короткими вухами. Карнавухий хлопець. Словник української мови в 11 томах