Словник української мови в 11 томах

карст

КАРСТ, у, ч., геол. Вигляд і властивість земної поверхні в тих ділянках, грунт яких складається з розчинних грубозернистих гірських порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі тощо).

Наявність тут [на Покутті] потужних верств вапняку неогенового віку зумовлює значне поширення карсту (Геол. Укр., 1959, 253);

Карст — своєрідна форма рельєфу й водний режим у місцевостях, складених розчинними гірськими породами (Наука.., 3, 1957, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. карст — карст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. карст — Карст — karst — Karst — карстові явища (від назви плато Карст, або Крас, у Югославії) — явища, що виникають у розчинних природними водами гірських породах (вапняку, доломітах, ґіпсах, кам’яній солі та ін.).  Гірничий енциклопедичний словник
  3. карст — -у, ч., геол. Явища та процеси хімічного і частково механічного впливу поверхневих та ґрунтових вод на розчинні гірські породи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карст — Комплекс явищ, пов’язаних з розчиненням гірських порід водою; розвивається у вапняках, гіпсах, ангідритах, солях та інших розчинних породах. У результаті карстових процесів утворюються своєрідні форми рельєфу (лійки, печери). Від назви плато Карст у Югославії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. карст — Явища розчинення гірських порід, переважно вапняків, гіпсів, доломітів, кам'яної солі, поверхневими і підземними водами, що спричиняє розвиток своєрідних гідрографічних явищ (підземна циркуляція вод при бідності поверхневих водотоків...  Універсальний словник-енциклопедія