карст
КАРСТ, у, ч., геол. Вигляд і властивість земної поверхні в тих ділянках, грунт яких складається з розчинних грубозернистих гірських порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі тощо).
Наявність тут [на Покутті] потужних верств вапняку неогенового віку зумовлює значне поширення карсту (Геол. Укр., 1959, 253);
Карст — своєрідна форма рельєфу й водний режим у місцевостях, складених розчинними гірськими породами (Наука.., 3, 1957, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карст — карст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карст — Карст — karst — Karst — карстові явища (від назви плато Карст, або Крас, у Югославії) — явища, що виникають у розчинних природними водами гірських породах (вапняку, доломітах, ґіпсах, кам’яній солі та ін.). Гірничий енциклопедичний словник
- карст — -у, ч., геол. Явища та процеси хімічного і частково механічного впливу поверхневих та ґрунтових вод на розчинні гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карст — Комплекс явищ, пов’язаних з розчиненням гірських порід водою; розвивається у вапняках, гіпсах, ангідритах, солях та інших розчинних породах. У результаті карстових процесів утворюються своєрідні форми рельєфу (лійки, печери). Від назви плато Карст у Югославії. Словник іншомовних слів Мельничука
- карст — Явища розчинення гірських порід, переважно вапняків, гіпсів, доломітів, кам'яної солі, поверхневими і підземними водами, що спричиняє розвиток своєрідних гідрографічних явищ (підземна циркуляція вод при бідності поверхневих водотоків... Універсальний словник-енциклопедія