картацький

КАРТА́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Картатий.

Плахта на ній картацька, черчата [червчата], ще материнська — придана; тепер вже таких не роблять (Кв.-Осн., II, 1956, 26).

Значення в інших словниках

1. картацький — -а, -е, заст. Картатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. картацький — Картацький, -а, -е = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.  Словник української мови Грінченка