картинно
КАРТИ́ННО. Присл. до карти́нний 2, 3.
Їде Гаркуша, картинно відкинувшись у сідлі (Гончар, Таврія, 1952, 34);
Картинно описував [лікар] симптоми морської хвороби (Полт., Повість.., 1960, 394).
Словник української мови (СУМ-11)КАРТИ́ННО. Присл. до карти́нний 2, 3.
Їде Гаркуша, картинно відкинувшись у сідлі (Гончар, Таврія, 1952, 34);
Картинно описував [лікар] симптоми морської хвороби (Полт., Повість.., 1960, 394).
Словник української мови (СУМ-11)