картинний
КАРТИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до карти́на 1.
Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського (Довж., III, 1960, 85);
Картинна виставка.
2. перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.).
А як було сяде чи стане, згорнувши руки і спокійно дивлячись, його постава була така картинна, хоч малюй на полотні (Н.-Лев., І, 1956, 341);
Нічого картинного в постаті Ярослава не було. Припорошена сірим пилом ушанка, з-під якої виглядає розпатланий чуб (Вол., Місячне срібло, 1961, 193).
3. перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний.
Картинна поза.
Словник української мови (СУМ-11)