картонка

КАРТО́НКА, и, ж. Коробка з картону для легких речей.

[Аліна:] То я вам привезла свою вінчальну сукню показати… (Розкриває картонку) (Голов., Драми, 1958, 9).

Значення в інших словниках

1. картонка — карто́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. картонка — -и, ж., розм. Коробка з картону для легких речей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. картонка — КАРТО́НКА, и, ж. 1. Коробка з картону. [Аліна:] То я вам привезла свою вінчальну сукню показати... (Розкриває картонку) (С. Голованівський); Дикий, нічого не кажучи, витяг із сумки продовгасту картонку, а з неї – чотири довгі патички.  Словник української мови у 20 томах