картузник
КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник.
Вони проходили через базар.., гукали картузники (Мик., II, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник.
Вони проходили через базар.., гукали картузники (Мик., II, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)