картузник

КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що кашке́тник 1.

Вони проходили через базар .. Ляпали долоні, гукали картузники, йшов задьористий дух від гарячих пиріжків, смаженої риби, густого борщу й розпареної пшінки (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. картузник — карту́зник іменник чоловічого роду, істота кашкетник рідко  Орфографічний словник української мови
2. картузник — -а, ч. Майстер, що займається виготовленнням, пошиттям картузів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. картузник — КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник. Вони проходили через базар.., гукали картузники (Мик., II, 1956, 193).  Словник української мови в 11 томах