картузник
КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що кашке́тник 1.
Вони проходили через базар .. Ляпали долоні, гукали картузники, йшов задьористий дух від гарячих пиріжків, смаженої риби, густого борщу й розпареної пшінки (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картузник — карту́зник іменник чоловічого роду, істота кашкетник рідко Орфографічний словник української мови
- картузник — -а, ч. Майстер, що займається виготовленнням, пошиттям картузів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картузник — КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник. Вони проходили через базар.., гукали картузники (Мик., II, 1956, 193). Словник української мови в 11 томах