1. Орфографічний словник української мови

картузник

карту́зник

іменник чоловічого роду, істота

кашкетник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картузник — -а, ч. Майстер, що займається виготовленнням, пошиттям картузів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. картузник — КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник 1. Вони проходили через базар .. Ляпали долоні, гукали картузники, йшов задьористий дух від гарячих пиріжків, смаженої риби, густого борщу й розпареної пшінки (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. картузник — КАРТУ́ЗНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кашке́тник. Вони проходили через базар.., гукали картузники (Мик., II, 1956, 193). Словник української мови в 11 томах