картярство
КАРТЯ́РСТВО, а, с. Азартна гра в карти (у 2 знач.).
Радник розсміявся гірко. — Не зле? Пиятика, картярство…— се в молодого двадцятидвохлітнього хлопця не зле? (Коб., І, 1956, 78);
— Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п’янок (Мик., II, 1957, 464).
Словник української мови (СУМ-11)