касир

КАСИ́Р, а, ч. Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо.

Писар закликав до себе в гості двох чоловік, що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (Н.-Лев., IV, 1956, 153);

Розгорнув [Турбай] списки, відкрив ящик з грішми й звернувся до людей: — Прошу підходити, товариші. Касиром сьогодні буду я (Руд., Остання шабля, 1959, 510).

Значення в інших словниках

1. касир — каси́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. касир — Скарбник, завідувач каси.  Словник синонімів Караванського
3. касир — -а, ч. Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. касир — Скарбник, див. трезюр  Словник чужослів Павло Штепа
5. касир — КАСИ́Р, а, ч. Той, хто відає касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо. Писар закликав до себе в гості двох чоловік [чоловіків], що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (І.  Словник української мови у 20 томах
6. касир — (англ. саshier) службова особа, що безпосередньо виконує касові операції. При прийомі на роботу підприємство, організація, установа укладає з ним угоду про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. К. не має права делегувати виконання дорученої йому роботи іншим особам.  Економічний словник
7. касир — Каси́р, -ра; -си́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)