катар
КАТА́Р, у, ч. Запалення слизової оболонки деяких органів.
Людям з легкими катарами вода [мінеральна щавницька] помагає (Н.-Лев., II, 1956, 394);
Маю загострення істерії та анемії, а до того ще й якийсь катар в грудях (Л. Укр., V, 1956, 354);
Досить поширеним захворюванням шлунка є запальний процес, головним чином його слизової оболонки, що на медичній мові зветься гастритом, або катаром шлунка (Наука.., 8, 1959, 27);
Катар верхніх дихальних шляхів.
Словник української мови (СУМ-11)