кататися
КАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Їздити на чому-небудь або в чомусь для розваги, для вправ.
Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (Коцюб., І, 1955, 303);
Ївга та Яринка йшли на Донець. Там на ковзанах катались хлопці й дівчата, і було дуже весело (Донч., IV, 1957, 137).
◊ Ката́тися на кому — командувати ким-небудь, попихати кимось.
Тепер Шовкун, видно, не дозволив би нікому кататися на собі (Гончар, І, 1954, 300).
Словник української мови (СУМ-11)