катюжний
КАТЮ́ЖНИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до катю́га; катівський.
— Не ти, розбійнику [крадеш], а тільки катюжні руки твої! (Кв.-Осн., II, 1956, 260).
Словник української мови (СУМ-11)КАТЮ́ЖНИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до катю́га; катівський.
— Не ти, розбійнику [крадеш], а тільки катюжні руки твої! (Кв.-Осн., II, 1956, 260).
Словник української мови (СУМ-11)