качанчик

КАЧА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кача́н.

Бронзоволиця «Бессарабка», місцевий кремнистий сорт [кукурудзи] з мініатюрними качанчиками (Вол., Дні.., 1958, 107);

Зирк,— а яблука нема. Зирк у бриль.. — Лиш качанчик у брилі… (Нех., Ми живемо.., 1960, 99);

*У порівн. [Пріська:] Воно змалку було дрібненьке, бігало, як качанчик (Вас., III, 1960, 77).

Значення в інших словниках

1. качанчик — кача́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. качанчик — див. гроно  Словник синонімів Вусика
3. качанчик — -а, ч. Зменш. до качан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. качанчик — КАЧА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кача́н. Товару чужого в город не пустить. А курей з капусти? По Іванкові – ані качанчика до осені не лишилося б (В. Дрозд); Зайчики-пузанчики, на капусту ласі, з'їли два качанчики і горнятко каші (І.  Словник української мови у 20 томах
5. качанчик — Качан, -на м. 1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів. Ном. № 2449. 2) Кочерыжка капустная. 3) Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51. 4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. ум. качанчик. Були три синки, мов три качанчики. О. 1861. X. 37.  Словник української мови Грінченка