Словник української мови в 11 томах

качва

КАЧВА́, и́, ж. Збірн. до ка́чка¹.

— Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! (Вишня, II, 1956, 114);

Качва неквапливо відпливає до протилежного.. берега (Стельмах, Хліб.., 1959, 226).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. качва — КАЧВА́, и́, ж., розм. Збірн. до ка́чка¹. Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! (Остап Вишня); Качва неквапливо відпливає до протилежного .. берега (М.  Словник української мови у 20 томах