качачий

КАЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до ка́чка¹.

Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Вишня, II, 1956, 120);

// Такий, як у качки.

Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (Панч, Синів.., 1959, 14).

Значення в інших словниках

1. качачий — кача́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. качачий — -а, -е. Прикм. до качка I. || Такий, як у качки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. качачий — КАЧА́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що качи́ний. Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Остап Вишня); Стежка збігла до вулички, позначеної качачими й гусячими лапками (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. качачий — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.  Словник синонімів української мови
5. качачий — Кача́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. качачий — Качачий, -а, -е Утиный.  Словник української мови Грінченка