качачий

КАЧА́ЧИЙ, а, е.

1. Те саме, що качи́ний.

Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Остап Вишня);

Стежка збігла до вулички, позначеної качачими й гусячими лапками (Б. Харчук);

Я допізна порався в церковному садку, палив листя, слухав пересвист качачих крил у пітьмі над головою, слухав дівочий спів, котрий тривожив мене і ятрив серце споминами (Ю. Мушкетик);

Для писанок найчастіше беруть курячі яйця, іноді качачі, гусячі, яйця диких голубів (із журн.);

// Такий, як у качки.

Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (П. Панч);

Йонаш презирливо стискає широкі качачі губи (У. Самчук).

2. у знач. ім. кача́чі, чих, мн. Найчисленніша родина водоплавних птахів ряду гусеподібних, до якої відносять казарку, лебедя, гуску, креха, крижня, шилохвоста і т. ін.

Гніздяться качачі поблизу водойм на землі в норах або дуплах (з наук. літ.);

Серед представників качачих самка і самець крижня настільки відмінні, що Лінней спочатку описав їх як різні види (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. качачий — кача́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. качачий — -а, -е. Прикм. до качка I. || Такий, як у качки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. качачий — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.  Словник синонімів української мови
4. качачий — Кача́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. качачий — КАЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до ка́чка¹. Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Вишня, II, 1956, 120); // Такий, як у качки. Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (Панч, Синів.., 1959, 14).  Словник української мови в 11 томах
6. качачий — Качачий, -а, -е Утиный.  Словник української мови Грінченка