качачий
КАЧА́ЧИЙ, а, е.
1. Те саме, що качи́ний.
Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Остап Вишня);
Стежка збігла до вулички, позначеної качачими й гусячими лапками (Б. Харчук);
Я допізна порався в церковному садку, палив листя, слухав пересвист качачих крил у пітьмі над головою, слухав дівочий спів, котрий тривожив мене і ятрив серце споминами (Ю. Мушкетик);
Для писанок найчастіше беруть курячі яйця, іноді качачі, гусячі, яйця диких голубів (із журн.);
// Такий, як у качки.
Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (П. Панч);
Йонаш презирливо стискає широкі качачі губи (У. Самчук).
2. у знач. ім. кача́чі, чих, мн. Найчисленніша родина водоплавних птахів ряду гусеподібних, до якої відносять казарку, лебедя, гуску, креха, крижня, шилохвоста і т. ін.
Гніздяться качачі поблизу водойм на землі в норах або дуплах (з наук. літ.);
Серед представників качачих самка і самець крижня настільки відмінні, що Лінней спочатку описав їх як різні види (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- качачий — кача́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- качачий — -а, -е. Прикм. до качка I. || Такий, як у качки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- качачий — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
- качачий — Кача́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- качачий — КАЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до ка́чка¹. Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Вишня, II, 1956, 120); // Такий, як у качки. Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (Панч, Синів.., 1959, 14). Словник української мови в 11 томах
- качачий — Качачий, -а, -е Утиный. Словник української мови Грінченка