кашкетник

КАШКЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто робить кашкети.

Значення в інших словниках

1. кашкетник — кашке́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кашкетник — -а, ч. Майстер, що займається виготовленням, пошиттям кашкетів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кашкетник — КАШКЕ́ТНИК, а, ч., рідко. 1. Той, хто виготовляє кашкети. До працівників редакції та друкарні згодом приєдналися робітники артілі кашкетників, транспортники та інші (з мемуарної літ.). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах