Словник української мови в 11 томах

квакер

КВА́КЕР, а, ч. Член однієї з християнських протестантських сект, поширеної в Англії та США.

Звичайно, англійський квакер і радянський комсомолець, індійський студент і кубинський революціонер по-різному дивляться на розвиток суспільства (Наука.., 9, 1961, 58).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. квакер — ква́кер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. квакер — -а, ч. Член однієї з християнських протестантських сект, поширеної в Англії та США.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квакер — КВА́КЕР, а, ч. Член поширеної у Великій Британії та США протестантської секти, для якої характерні віра в те, що людина може безпосередньо спілкуватися з Богом, заперечення будь-яких зовнішніх виявів релігійності (церковних обрядів, таїнств і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах