кваліфікувати
КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо.
Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (Рильський, III, 1956, 92);
— Заплутаного чогось, тобто складного, як ви кваліфікуєте, у вашій справі немає (Ле, Право.., 1957, 244).
2. Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.
3. кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.).
Будемо робити по-більшовицькому, будемо будувати, разом вчитись і кваліфікувати робочу силу (Коцюба, Нові береги, 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)